Профілактика кліщового енцефаліту — це комплекс дій, що рятує життя. «Золотим стандартом» і найефективнішим захистом є вакцинація, яка формує стійкий імунітет.
Збудник цього захворювання – вірус КЕ належить до флавівірусів. В організм людини він потрапляє після укусу іксодових кліщів чи при вживанні не пастеризованого коров’ячого або козиного молока.
Кліщ, який заразився кліщовим енцефалітом, залишається до кінця свого життя небезпечним переносником. При укусі кліщ виділяє антикоагулянти, ферменти і анестезуючі речовини, які знаходяться в слині кліща, тому укус не відчувається. Вірус кліщового енцефаліту потрапляє в організм через ушкоджену укусом кліща шкіру. Далі він розмножується у клітинах шкіри і через лімфу потрапляє в регіональні лімфатичні вузли. Звідти вірус потрапляє в кров, проходить гематоенцефалічний бар’єр і досягає клітин головного мозку. Розвиваються: геміпарез (параліч однієї половини тіла), порушення ковтання, мови, зміни свідомості, головокружіння і т.д.
При зараженні кліщовим енцефалітом в 70-80% випадків первинна інфекція проходить безсимптомно або з незначним підвищенням температури. Але завжди імунітет до даного захворювання залишається довічним.
У 80-90% випадків кліщовий енцефаліт спостерігається в період літніх відпусток, під час відвідин лісистих місцевостей. На кліщовий енцефаліт хворіють люди старші 40 років, які збирають гриби або ягоди в літньо-осінній сезон.
Як діагностують захворювання
Поставити діагноз може лише лікар на основі ознак та симптомів хвороби, історії подорожей і можливого контакту з кліщами, лабораторного дослідження крові або спинномозкової рідини.
Як попередити інфекцію
• слід уникати ділянок з кущами та деревами, де живуть кліщі;
• засоби від комах допоможуть відлякувати кліщів. Ними можна обробити не лише відкриті ділянки шкіри, а й одяг і спорядження. Це мінімізує ймовірність укусу;
• варто обирати захисний одяг світлого кольору, на якому одразу буде видно кліщів;
• йдучи до лісу, краще заправляти сорочку в штани, а штани — в шкарпетки, щоб кліщ не мав змоги залізти під одяг;
• важливо завжди по поверненню до приміщення перевіряти себе, дітей та домашніх тварин на наявність кліщів.
Зараження малоймовірне, якщо кліщ був прикріплений до шкіри людини менше 24 годин. Якщо довше 72 годин — ризик зараження підвищується в рази. При виявленні кліща слід обережно видалити знайдену комаху, прийняти душ, випрати і висушити одяг при високій температурі.
Найбільш дієвим способом є щеплення від кліщового енцефаліту. Вакцинація від нього не входить до переліку обов’язкової імунізації в Україні, а втім, можна щепитися у комерційних установах або обговорити із сімейним лікарем можливість вакцинації у сімейній амбулаторії.
Допис підготувала: Наталія ПЕНТЕЛЕЙЧУК - кан. біол. н., доцент кафедри гістології, цитології та ембріології БДМУ