У класичних підручниках минулого століття ендотелій описували як пасивну одношарову «плитку», яка просто вистеляє внутрішню поверхню кровоносних судин і запобігає виходу крові в тканини. Сучасна судинна гістологія повністю спростувала цей погляд. Сьогодні ендотелій визнано найбільшим дифузним ендокринним органом в організмі людини. Саме з морфофункціональних порушень цього моношару клітин починаються головні вбивці людства — атеросклероз, інфаркт міокарда та інсульт.
Здорові ендотеліоцити безперервно аналізують склад крові та силу її тиску на стінки судин (напругу зсуву). У відповідь вони синтезують колосальну кількість регуляторних молекул. Головний маркер здоров'я судин — оксид азоту (NO). Він виробляється ендотеліальною NO-синтазою (eNOS) і дифундує в середню оболонку судини, змушуючи гладкі міоцити розслаблятися, що знижує артеріальний тиск. Окрім цього, здоровий ендотелій виділяє антикоагулянти, які роблять судинну стінку слизькою для тромбоцитів.
Під впливом хронічних тригерів — таких як надлишок глюкози (при цукровому діабеті), токсини тютюнового диму чи гіпоксія — ендотеліоцити змінюють свій фенотип. Цей стан називається ендотеліальною дисфункцією:
Блокада NO: Клітини втрачають здатність синтезувати оксид азоту, натомість починають виділяти потужні вазоконстриктори — ендотелін-1 та тромбоксан. Судина спазмується.
Активація «липучок»: На апікальній поверхні ендотеліоцитів з'являються молекули клітинної адгезії (VCAM-1, ICAM-1 та Е-селектин). Під мікроскопом видно, як моноцити крові починають прилипати до пошкодженого ендотелію, наче до двостороннього скотчу.
Прорив бар'єру: Руйнуються щільні контакти між ендотеліоцитами. Через утворені мікрощілини в інтиму судини проникають ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ). Там їх заковтують макрофаги, перетворюючись на «пінисті клітини» — основу майбутньої атеросклеротичної бляшки.
Ендотеліальна дисфункція — це латентний, невидим під час звичайних клінічних обстежень процес. Проте саме гістологічний моніторинг стану судинного ендотелію дозволяє виявити серцево-судинну катастрофу на етапі, коли її ще можна попередити.
Підготувала: Галина Чернікова