Головні етапи становлення гістології, як науки

Гістологія — це наука, що вивчає мікроскопічну будову, розвиток і життєдіяльність тканин живих організмів. Її становлення як самостійної дисципліни пройшло кілька ключових етапів, починаючи від перших візуальних спостережень до сучасної електронної мікроскопії та імуногістохімії.

Основні етапи розвитку гістології:

• Домікроскопічний етап (до XVII ст.): Перші спроби вивчення будови тіла базувалися переважно на макроскопічному розтині тварин. Уявлення про будову органів були описовими і часто неточними.

• Мікроскопічний етап (XVII ст.): Винахід мікроскопа докорінно змінив біологію. Важливими віхами стали праці Марчело Мальпігі, який у 1661 році вперше описав кровоносні капіляри, та Роберта Гука, який у 1665 році ввів термін «клітина».

• Формування клітинної теорії (XVIII — перша пол. XIX ст.): Справжнім фундаментом гістології стало створення клітинної теорії німецькими вченими Матіасом Шлейденом та Теодором Шванном (1838–1839 рр.), яка доводила, що клітина є основною одиницею всіх живих організмів.

• Оформлення гістології як науки (середина XIX ст.): Завдяки роботам Альбрехта фон Келлікера та Франца Лейдіга, гістологія виділилася в окрему академічну дисципліну. У цей же період Рудольф Вірхов заклав основи клітинної патології. Розвивалися методи виготовлення гістологічних зрізів за допомогою мікротома, просочення тканин парафіном та використання барвників.

• Ембріологічний та еволюційний етапи (кін. XIX ст.): Розвиток ембріології (Каспар Вольф, Карл Бер) сприяв розумінню того, як тканини формуються в процесі розвитку зародка. Ілля Мечников заклав основи порівняльної гістології та вивчив фагоцитоз, ставши одним із основоположників імунології. 

• Розвиток нейрогістології (початок XX ст.): Внесок Камілло Гольджі (розробив метод сріблення) та Сантьяго Рамона-і-Кахаля (довів нейронну теорію будови нервової системи). За ці відкриття у 1906 році вони були удостоєні Нобелівської премії.

• Сучасний етап (друга пол. XX — XXI ст.): Застосування електронної мікроскопії, що дозволяє вивчати ультраструктуру клітин та тканин, імуногістохімії, методів молекулярної біології та генетики. Це дало змогу вивчати тканини на молекулярному рівні та значно покращило діагностичну медицину.

Інформацію підготувала к.мед.н., доцент

кафедри гістології, цитології та ембріології БДМУ СЕМЕНЮК Тетяна

15.05.2026