Що приховують барвники гістологічних препаратів?

Коли ми дивимося на красиві гістологічні препарати під мікроскопом, здається, що тканини від природи мають рожеві, сині або фіолетові кольори. Насправді більшість клітин майже прозорі, а вся «магія» з'являється завдяки спеціальним барвникам.

Ось кілька маловідомих фактів:

• Гематоксилін сам по собі не фарбує тканини

Так, це звучить дивно. Один із найвідоміших барвників у гістології не працює самостійно. Для фарбування потрібне його окиснення до гематеїну та присутність солей металів — так званих протрав (алюміній, залізо). Саме вони утворюють комплекс, який «прикріплюється» до тканин.

• Еозин фарбує не все однаково

Чому цитоплазма має ніжно-рожевий колір, а еритроцити — яскраво-червоний? Причина в різній кількості білків та їх зарядах. Еозин взаємодіє переважно з позитивно зарядженими структурами.

• Деякі барвники колись були текстильними фарбами

Чимало гістологічних барвників спочатку створювали для фарбування тканин у промисловості. Лише пізніше вчені помітили, що деякі речовини вибірково взаємодіють із клітинами та тканинами.

• Метахромазія — коли барвник «обманює»

Іноді барвник фарбує структуру не у власний колір. Наприклад, толуїдиновий синій може ставати фіолетовим або пурпуровим у присутності гранул опасистих клітин чи глікозаміногліканів.

Це явище називають метахромазією — одним із найцікавіших феноменів у гістології.

• Срібло в гістології — не прикраса

Деякі структури настільки тонкі, що їх складно побачити навіть після звичайного фарбування. Для цього використовують методи імпрегнації сріблом. Саме так можна візуалізувати нервові волокна, ретикулярні волокна та деякі клітини.

• Цікаво: колір на гістологічному препараті — це не просто естетика. Для  гістолога він є мовою, якою тканини «розповідають» про свою будову і патологічні зміни.

Допис підготувала доцент кафедри гістології, цитології та ембріології Чернікова Галина