Кафедра гістології, цитології та ембріології Буковинського державного медичного университету

Буковинський державний медичний університет

Кафедра гістології, цитології та ембріології

6 березня – Всесвітній день боротьби з глаукомою

Статтю підготувала: доц. Малик Ю.Ю.

Глаукома – одне з найбільш важких очних захворювань, що характеризується швидким прогресуванням і призводить до необоротної сліпоти. Глаукома включає не одне, а групу різних уражень зорового органу, серед яких:

– підвищення внутрішньоочного тиску – воно може бути як постійним, так і епізодичним;

– ураження і подальша атрофія зорового нерва;

– зниження гостроти зору та порушення зорових функцій.

Глаукома – друга за поширеністю причина сліпоти, після катаракти.

Види глаукоми

Порожнину ока, заповнену прозорою рідиною і обмеженою з одного боку рогівкою, а з іншого – райдужкою, називають передньою камерою ока. У ній є ділянка, яку називають кутом передньої камери. У зовнішній стінці кута передньої камери знаходиться дренажна система ока, що забезпечує контрольований відтік внутрішньоочної рідини. Циркуляція рідини підтримує внутрішньоочний тиск на постійному рівні, а її порушення тягне за собою зростання тиску.

Відповідно, є два основних види глаукоми:

– закритокутова;

– відкритокутова.

Закритокутова глаукома, менш поширена, від неї страждає, за різними оцінками, від 10 до 20% від загального числа хворих. Найчастіше з нею стикаються люди у віці старше 30 років, у яких також є далекозорість. Специфіка цього виду полягає в тому, що райдужка перекриває кут передньої камери ока. З цієї причини порушується робота природної системи дренування, і в зоровому органі наростає тиск. Це може супроводжуватися: різким головним болем; почервонінням ока; затуманенням зору та іншими його порушеннями, в тому числі повною сліпотою.

Відкритокутова глаукома виявляється приблизно у 80-90% тих, хто зіткнувся з підвищенням внутрішньоочного тиску. В даному випадку доступ до природної системи дренування залишається відкритим, проте вона працює з порушеннями. Як наслідок, поступово збільшується тиск всередині ока. Таке захворювання може протікати безсимптомно, що особливо небезпечно.

Причини глаукоми

Баланс притоку і відтоку внутрішньоочної рідини підтримує тиск всередині здорового ока на рівні приблизно між 10 і 20 мм рт. ст. Якщо ж нормальна циркуляція рідини порушується, тиск починає рости. Виникають проблеми з кровообігом в структурах ока, відмирають волокна зорового нерва, поле зору поступово звужується, а потім відбувається атрофія зорового нерву з настанням повної сліпоти.

В даний час фахівці не можуть однозначно сказати, з яких причин виникає глаукома. На появу цього захворювання впливають такі фактори, як:

– спадковість;

– індивідуальні анатомічні особливості ока;

– різні патології серцево-судинної, нервової та ендокринної систем.

Наявність вікових і генетичних факторів ризику – причина, по якій багатьом людям варто хоча б раз на рік проходити обстеження за підозрою на глаукому. Це в першу чергу стосується тих, хто:

– старше 40 років – з віком ймовірність виникнення хвороби збільшується;

– страждає від інших захворювань очей, наприклад від катаракти, пухлин, гострих запалень;

– має захворювання серцево-судинної, ендокринної та нервової систем;

– протягом тривалого часу приймає або приймав гормональні препарати;

– має родичів, у яких була діагностована глаукома.

Стадії глаукоми

Захворювання в своєму розвитку проходить кілька стадій. Перехід до більш серйозної стадії зазвичай виражається у виникненні дефектів поля зору. Полем зору називають простір, яке бачить людина навколо себе, при погляді, зафіксованому на певній точці.

На початковій стадії захворювання найчастіше виникає випадіння невеликих ділянок поля зору. Пацієнт може або взагалі не помічати цього, або звертати увагу на невеликі темні плями перед очима.

Далі поступово погіршується периферійний зір. Людина, хвора на глаукому, більш-менш добре бачить тільки те, що знаходиться безпосередньо перед ним. Але з часом центральне поле зору звужується – фахівці часто використовують термін «тунельний зір», тому що людині здається, що він дивиться на світ через довгу вузьку трубку. Перед очима з’являється пелена, може здаватися, що перед ними бігають темні точки.

На останній стадії глаукоми, яку називають термінальною, настає повна втрата зору.

Симптоми глаукоми

Ознаки глаукоми, нерідко не виявляються. Тому про наявність серйозних ускладнень людина може дізнатися, наприклад, відвідавши фахівця зовсім з іншого приводу. Однак є ряд симптомів, котрі однозначно вказують на те, що необхідно звернутися до лікаря. Це:

– затуманення зору;

– виникнення різкого головного болю, в тому числі тільки в одній половині голови;

– болі в ділянці очей;

– поява райдужних ореолів навколо джерел світла;

– почервоніння ока;

– погіршення зору при слабкому освітленні, в першу чергу ввечері і вночі;

– втрата периферичного зору.

Лікування глаукоми

Пошкодження зорового нерва і тим більше втрата зору при глаукомі незворотні. Проте є способи, що дозволяють нормалізувати внутрішньоочний тиск і за рахунок цього запобігти або зупинити прогресування захворювання.

Основним завданням проведеного лікування є зниження внутрішньоочного тиску, нормалізація кровопостачання зорового нерва, поліпшення метаболічних процесів в тканинних структурах очного яблука.

Консервативне (медикаментозне) лікування включає застосування очних крапель з різними ефектами, які штучно підтримують баланс рідини в оці:

– засоби для поліпшення відтоку рідини всередині ока;

– ліки, що пригнічують вироблення внутрішньоочної рідини;

– комбіновані препарати.

Хірургічне лікування глаукоми використовується в тих випадках, коли медикаменти не допомагають. Основна мета операції – усунення перешкод на шляху відтоку внутрішньоочної рідини або ж створення нових шляхів

Профілактика

Дуже важливо почати лікування хвороби на ранніх стадіях, коли патологічні зміни, що відбуваються в структурах зорового апарату, можна скорегувати. Профілактика глаукоми полягає в ранній діагностиці, для цього необхідно регулярно відвідувати офтальмолога людям у віці після 40-ка років, а також тим, хто знаходиться в зоні ризику.