Кафедра гістології, цитології та ембріології

Погляд у минуле


Кафедра гістології, цитології та ембріології була відкрита на базі Чернівецького державного медичного інституту однією з перших. Це було зумовлено важливістю предмету у підготовці фахівців медичного спрямування та особливостями організації навчального процесу у ВНЗі. Перший педагогічний колектив складався з викладачів В.А.Полатай та А.В.Кириличевої на чолі з завідувачем доцентом Шульгою М.С.
Доцент М.С.Шульга був направлений до міста Чернівці для організації роботи новоствореного медичного інституту. Працював заступником директора з навчальної та наукової роботи та завідувачем кафедри гістології. Займаючи цю посаду проводив велику роботу щодо функціонування новоствореного навчального закладу на Буковині. За час роботи в інституті доцент М.С. Шульга опублікував 5 праць, в тому числі, методичні вказівки з гістології та ембріології для студентів. Наприкінці 1945 року доцент М.С.Шульга повернувся до Київського державного медичного інституту ім.О.Богомольця для завершення докторської дисертації. У жовтні 1945 року очолила кафедру кандидат медичних наук А.В.Кириличева, а викладацький склад поповнився кандидатом біологічних наук Д.П.Кладієнко. Власне, асистенти В.А.Полотай та Д.П.Кладієнко зробили найбільший вклад у фундацію кафедри, оскільки вони були першими і пропрацювали тут кілька десятків років. З 1950 по 1951 рік кафедрою завідувала кандидат біологічних наук, доцент Н.М.Краснопольська, а з листопада 1951 до 1974 року кафедру очолює професор І.А.Шевчук. Науковець у 1951 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Возрастные особенности гистологического строения поджелудочной железы человека», а в 1964 році докторську дисертаційну роботу на тему: «Возрастные особенности гистологичекого стоения поджелудочной железы человека в онотогенезе и некоторые гисто-физиологические особенности поджелудочной железы животных в експериментальных условиях». Беручи до уваги наукові здобутки у 1951 році рішенням наукового колективу інституту присвоєно звання доцента, а з 1964 року – професора.
Професор І.А.Шевчук вважається фундатором кафедри гістології Чернівецького медичного інституту. Він започаткував нейроендокринолгічні наукові дослідження. За його керівництва науковці кафедри проводили вивчення взаємозв’язку між ендокринними залозами та нервовою системою.
Автор 146 наукових праць, у тому числі монографії «Гистотопография биологическое значение цинка в организме». Учасник семи Всесоюзних і трьох Міжнародних з’їздів гістологів та ендокринологів.
Упродовж 1957-1961 років професор І. А. Шевчук працював за сумісництвом деканом лікувального факультету. Під його керівництвом підготували та захистили кандидатські дисертації: П. І. Цапок, Л. І. Сандуляк, І. М. Рибачук, Т.Ф. Мельник, Г. І. Мардар, М. М. Панчук, М. В. Кришталь.
Нагороджений орденами Вітчизняної війни першого ступеня, Червоної Зірки, «Знак Пошани» та п’ятьма медалями, його портрет занесений до галереї портретів фундаторів наукових шкіл університету.
Головна наукова ідея кафедри – це вивчення морфо-функціональних механізмів, що забезпечують синтез та депонування інсуліну -клітинами острівців підшлункової залози. Вперше доведена важлива роль цинку в стабілізації гранул в цитоплазмі інсулоцитів. Професором Шевчуком І.А. та кандидатом медичних наук Т.Ф.Мельник розроблена та впроваджена в практику методика гістохімічного виявлення цинку в острівцях підшлункової залози. Науковцями було експериментально доведено, що порушення обміну цинку в організмі людини та тварин створює сприятливі умови до виникнення цукрового діабету.
Враховуючи темп наукових досліджень, що задавав колективу кафедри завідувач послідовники також проводили цінні наукові дослідження. Так Д.П.Кладієнко запропонувала теорію про роль еритроцитів як транспортної та депонуючої системи для гормонів. Співробітники кафедри Л.І.Сандуляк та А.І.Мардар довели механізми депонування інсуліну та катехоламінів еритроцитами. Ними були розроблені нові методи гістохімічного виявлення інсуліну та катехоламінів у еритроцитах, які захищені авторськими свідоцтвами та докторськими дисертаціями. Науковцями кафедри гістології, цитології та ембріології запропоновані методи вивчення вмісту гормонів у еритроцитах. Дані методики використовувалися науковцями кафедр неврології, терапії, фізіології, а також у наукових пошуках на кафедрах Чернівецького державного університету ім. Ю.Федьковича та є актуальними досі.
З 1974 по 1976 кафедрою завідував кандидат медичних наук старший викладач Г.П.Рушковський. За цей період на базі кафедри було організовано гістохімічну лабораторію. У цей період колектив складався з асистентів В.В.Зажаєвої, Т.Є.Дякової, А.І.Мардар, І.П.Кашиної, М.М.Панчука, аспіранта М.В.Кришталь, старших лаборантів: Л.І.Адаменко (учбовий лаборант), П.А.Ягелло та М.Д.Шаровська (лаборанти гістохімлабораторії).
У 1976 році відбулися кадрові зміни. Виконуючою обов’язки завідувача кафедри з гістохімлабораторії була призначена кандидат біологічних наук асистент В.В.Зажаєва, якій у 1977 році було присвоєно звання доцента. Тематика наукових досліджень В.В.Зажаєвої – вплив структур мозку на гістологію щитовидної залози. Автор 65 наукових праць у тому числі підручника (у співавторстві) «Загальна біологія» (1996) чотирьох посібників: «Методические разработки к практичным занятиям по общей гистологии и цитологии для студентов лечебного факультета мединститута» (1995 рік), «Методические разработки к практическим занятиям по эмбриологии и частной гистологии для студентов лечебного факультета мединститута» (1996 рік), «Практикум з гістології цитології та ембріології для студентів медичного факультету (лікувальна справа)» (2000 рік), «Практикум з гістологї, цитології та ембріології для студентів медичного факультету (педіатрія)» (2000 рік), «Методическити рекомендации для учителей з биологии средних школ», «Общая характеристика типов животных». За період науковопедагогічної діяльності отримала три свідоцтва на рацпропозиції: «Столик для получения переломов костей в експерименте» (1982 рік), «Приставка к діапроектору» (1983 рік), «Способ подсчета железистых клеток и клеток крови слизистой оболочки пищеварительного тракта при помощи микрорпроектора» (1986 рік).
Нагороджена грамотою Президії Верховної Ради УРСР та знаком «Відмінник охорони здоров’я».
З кожним роком колектив кафедри поповнювався молодими науковцями, що з гідністю продовжували наукову роботу з тематики яка була започаткована І.А.Шевчуком. Результати наукових досліджень входили до комплексної наукової роботи кафедри нормальної фізіології: «Вивчення впливу лімбічних структур мозку на морфофункціональний стан ендокринних залоз» (завідувач кафедри Я.Д.Кіршенблат).
Збільшувався штат гістохімічної лабораторії в якій працювали кваліфіковані старші лаборанти П.А.Ягелло, Н.А.Кавуля, С.І.Богачик, К.М.Чала, М.Д.Шаровська. З кожним роком збільшувався об’єм роботи. На базі лабораторії виконувались гістологічні та гістохімічні дослідження планових наукових робіт не тільки співробітників кафедри, а й інших теоретичних кафедр (нормальної фізіології, анатомії, біології, біохімії, фармакології, фізики) та клінічних кафедр (факультетської терапії, госпітальної терапії, педіатрії, дитячої хірургії, загальної хірургії, травматології), кандидатських та докторських дисертаційних робіт.
У 1981 році на посаду завідувача кафедри гістології був обраний кандидат медичних наук, доцент кафедри анатомії Запорізького медичного інституту І.К.Капіносов, який у 1982 році отримав звання професора, а в 1983 році був обраний за конкурсом завідувачем кафедри гістології Саратовського медичного інституту та свою наукову діяльність уже безпосередньо продовжив на базу того ВНЗ. З 1983 по 1984 рік обов’язки завідуючого кафедри гістології знову виконувала доцент Зажаєва В.В.

1983

Колектив кафедри гістології, цитології та ембріології
 (1983 рік)
Зліва на право верхній ряд: старший лаборант Адаменко Л.І., асистент Кришталь М.М., старший лаборант Шаровська М.Д., старший лаборант Кавуля Н.А., старший лаборант Ягелло П.А.
Зліва на право нижній ряд: робітник кафедри Гуцул М.П., асистент Мардар Г.І., завідувач кафедри доцент, к.мед.н. Капіносов І.К., доцент, к.біол.н. Зажаєва В.В.

У 1984 році на посаду завідувача кафедри гістології, цитології, ембріології був обраний професор Г.І.Кокощук. Беручи до уваги працездатність та активний науковий пошук з 1987 по 2000 рік рішенням Вченої ради був обраний на посаду проректора з науково-дослідної роботи Чернівецького державного медичного інституту.
Проте, нова посада не завадила завідувачу продовжувати свою педагогічну та наукову діяльність. Дослідження професора Г.І.Кокощука присвячені вивченню проблем регуляції діяльності нирок, водно-сольовому обміну, кислотно-лужної рівноваги, ембріогенезу та ембріотопографії органів людини. Автор 115 наукових праць, у тому числі трьох монографій.
Під керівництвом професора Г.І.Кокощука разом з професорами Б.А.Пахмурним, В.М.Круцяком, В.І.Проняєвим було підготовлено та захищено кандидатські дисертаційні роботи М.Д.Перепелюк, М.П.Кавун, М.І.Боднарук, В.Д.Фундюр, Г.І.Чернікова, І.Ю.Олійник, І.В.Догадіна та докторську дисертаційну роботу Г.І.Мардар.

1995

Колектив кафедри гістології, цитології та ембріології
(1995 рік)
Зліва на право верхній ряд: старший лаборант Шаровська М.Д., асистент Олійник І.Ю.,
асистент Догадіна І.В.,асистент Кузь В.Ф.
Зліва на право нижній ряд: доцент, к.біол.н. Зажаєва В.В., завідувач кафедри професор,
д.мед.н. Кокощук Г.І., аспірант Чернікова Г.М.

За високий внесок у розвиток науки професору Г.І.Кокощуку було присвоєно звання заслуженого діяча науки і техніки України (1996 рік) та член Академії наук національного прогресу України.
За останні двадцять років спостерігалося постійне поновлення та омолеження колективу кафедри. Проте пішли з кафедри асистенти М.В.Кришталь (на кафедру патологічної фізіології), М.М.Панчук (в міську поліклініку), І.Ю.Олійник (на кафедру патологічної анатомії), А.І,Мардар (захистила докторську дисертацію та обрана за конкурсом на посаду завідувача кафедри м.Суми), старший лаборант Л.І.Адаменко (на кафедру фармакології).
Кафедра поповнювалась новими співробітниками В.Ф.Кузь – асистент в подальшому старший викладач, І.В.Догадіна – старший лаборант, згодом асистент, доцент, К.М.Чала – старший лаборант, згодом асистент, доцент, Г.М.Чернікова – аспірант, асистент та в подальшому доцент, І.Г.Кушнір – асистент-стажист, О.І.Петришен – асистент-стажист, згодом асистент, А.А.Ходоровська – асистент, аспірант, асистент, Ю.Ю.Малик – старший лаборант, асистент, Н.В.Ткачук – старший лаборант, асистент-стажист, С.Г.Галкін – асистент.
У 1984 році була ліквідована гістохімічна лабораторія та на кафедрі залишився один учбовий лаборант М.Д.Шаровська. Змінився напрямок наукових досліджень. Колектив кафедри почав виконувати комплексну наукову роботу з кафедрою нормальної фізіології. Окрім того частина викладачів (І.В.Догадіна, Г.М.Ченікова, В.Ф.Кузь) вивчали розвиток та становлення топографії нирки, підшлункової залози, м’язів, судин та клітковинних просторів грудної ділянки в пренатальному періоді онтогенезу людини разом з кафедрою анатомії. Результати своїх наукових досліджень регулярно висвітлювали у різноманітних наукових виданнях. А левина частка співробітників отримані дані оприлюднювали у вигляді кандидатських дисертаційних робіт: Г.М.Чернікова «Розвиток та становлення топографії підшлункової залози в пренатальному періоді онтогенезу людини». К.М.Чала виконувала та захистила кандидатську дисертацію під керівництвом професора О.Л.Кухарчука на тему: «Вплив хлористих сполук солей талію, калію та свинцю на кислотно-лужний гомеостаз організму».

2000

Колектив кафедри гістології, цитології та ембріології
(2000 рік)
Зліва на право верхній ряд: старший лаборант Шаровська М.Д., асистент Чала К.М.,
асистент Чернікова Г.М., асистент Кузь В.Ф.
Зліва на право нижній ряд: доцент, к.мед.н. Догадіна І.В., завідувач кафедри професор,
д.мед.н. Кокощук Г.І., доцент, к.біол.н. Зажаєва В.В.

У 2003 році відбулася повна реструктуризація кафедри гістології, цитології та ембріології. Науково-педагогічний колектив був об’єднаний з колективом кафедри медичної біології, паразитології та генетики. Очолив новостворений колектив член кореспондент АПН України, професор В.П.Пішак, а кафедра отримала назву – медичної біології, генетики та гістології. Такі зміни стали за умов виробничою необхідності, так як більша частина колективу є молодими науковцями. Саме вони під керівництвом В.П.Пішака виконують кандидатські дисертаційні роботи: А.А.Ходоровська «Стан щитоподібної залози в умовах стресу при зміненому фотоперіоді», О.І.Петришен «Морфофункціональний стан нирок стресованих тварин за дії солей алюмінію та свинцю при порушенні фотоперіодизму». Усі роботи є фрагментами планової наукової роботи кафедри медичної біології на тему: «Вплив стресу та солей важких металів на хроноритми функцій нирок і морфологічні показники деяких ендокринних органів».
Основний напрямок наукових досліджень – це ендокринна система, структурна та функціональна організація хроноритмів людини і тварин. У наукових працях колективом кафедри доведено місце і роль шишкоподібного тіла в забезпеченні функцій нирок в онтогенезі та філогенезі.
Отримані результати науковці кафедри висвітлюють не тільки в Україні, а й за її межами, як у вигляді друкованих праць так і усних виступів на різноманітних конференціях, з’їздах, симпозіумах. Де неодноразово були нагородженні дипломами різного ґатунку. Так за результатами проведення наукового з’їзду по проблемам старіння та захворювання шишкоподібного тіла О.І.Петришену було присвоєно звання член-кореспондента Московського товариства дослідницької природи, секція інтегративна біологія (посвідчення №4413 від 23.10.06).
Колектив гістологів продовжував поповнюватися молодими та енергійними знавцями своєї справи. Поповнили колектив Л.Я.Федонюк кандидат медичних наук, доцент, яка завершує дисертаційну роботу для здобуття наукового ступеня доктор медичних наук. Влились в колектив і Н.П.Пентелейчук – старший лаборант, асистент-стажист, асистент, Т.О.Штефанець – асистент. Враховуючи збільшення викладачів Вченою радою було прийняте рішення сформувати курс гістології, цитології та ембріології на чолі якого поставлено доцента Л.Я.Федонюк.
Особливо активна робота на курсу проводиться останнім часом, що пов’язано з відкриттям цілого ряду нових факультетів та появою нових спеціальностей і предметів, які викладаються на кафедрі. Великий обсяг роботи проведений колективом по створенню методичних вказівок до практичних занять для студентів медичного факультету (спеціальності «Лікувальна справа», «General medicine», «Педіатрія», «Стоматологія», «Медична психологія», «Клінічна фармація», «Лаборант-бакалавр медицини»). Кафедра в повному обсязі забезпечена методичними матеріалами, мікропрепаратами, електронограмами для проведення практичних занять. Розширення сітки спеціальностей, за якими навчаються студенти на кафедрі, вимагає постійної праці та пошуку нових форм і методів викладання навчального матеріалу. Спостерігається інтенсифікація видавничої діяльності співробітників кафедри, так підготовлено нові навчальні таблиці на двох мовах, протоколи для практичних занять, кольорові атласи світлооптичної мікроскопії. Кожна навчальна аудиторія оснащена відео системами, що дає змогу викладачам до початку самостійної роботи студентам показати та діагностувати гістологічні препарати. Слід зауважити, що це значно покращило рівень підготовки та вивчення препаратів.
Для оптимізації навчального процесу виданий підручник «Гістологія з основами гістологічної техніки», що затверджений Міністерством освіти і науки України та Центральним методичним кабінетом з вищої медичної освіти МОЗ України та рекомендований як підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів.